КЛОВАК, КА́,
Кловак, ка́, м. Клыкъ. У кнура кловаки які гострі.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 252.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КЛОКІЧКА, КИ, →← КЛОБУЧИТИ, ЧУ, ЧИШ,